Едуард Насиров
Едуард Насиров

Кулінарний блогер, фахівець вегетаріанської кухні.
Автор кулінарного блогу www.my-happyfood.livejournal.com

Ми публікуємо ще одне інтерв'ю, цього разу від засновника кулінарного блогу Happyfood і кулінарного експерта «Сніданку з 1+1» Едуарда Насирова. Його страви так само цікаві і різноманітні, як і ставлення до життя. А любов до кулінарії просто пронизує кожне слово. Читайте і заряджайтеся енергією радості й оптимізму, яких Едуарду точно не позичати.
#
Розкажіть трохи про себе.
Едуард Насиров, я автор кулінарного проекту Happyfood, вже 15 років як вегетаріанець, обожнюю город, природу, подорожі і свого кота. Вважаю, що жити потрібно в гармонії з собою, займатися тільки улюбленою справою, слухати свій внутрішній голос і гідно проходити випробування.

Хто у вашій родині був хранителем традицій? Чи продовжуєте ви зараз ці традиції?
У моїй родині берегинею традицій була, звичайно, матуся — від неї мені передалося трепетне ставлення до випічки і любов до землі. Вона обожнювала Різдво і Великдень — в ці дні вся сім'я збиралася разом, ми з мамою прибиралися, багато готували і накривали стіл для наших близьких. Я, напевно, з віком вже не так ніжно ​​ставлюся до традицій, але ці 2 свята для мене досі найважливіші.

Яка страва для вас — це смак дитинства? Як і хто її готував?
Моя матуся багато часто готувала, тому будь-яка її їжа — це смак дитинства і щастя. У неї був найкращий «Наполеон», найсмачніші еклери, найпишніші вареники. В останні роки її життя вже я балував її різною смакотою, зокрема  і за її рецептами.

Чи любите ви готувати? Якщо так, то які страви? Розкажіть про найпровальніший досвід готування.
Так, я дуже люблю готувати — адже якби було інакше, я б не став фуд-блогером, кулінаром і т. д. Якби моя пристрасть до готування була нещирою, то моє дітище Happyfood не стало б успішним кулінарним блогом — читач завжди відчуває фальш! Слава космосу — у мене мало провального досвіду (тьху-тьху-тьху). Але перший мій «недодосвід» стався у 7 років, коли я хотів приготувати батькам льодяники і спалив не тільки карамель, але і посуд, у якому готував. Моя мама через кілька днів сама навчила мене готувати молочну карамель, отож наступного разу я був підготовленим кулінаром.

Чи є якесь свято, яке ви любите відзначати вдома? Як до нього готуєтеся?
Як я вже сказав, це свято Різдва і Нового року — за свої 34 я практично весь час святкував удома. Ми з племінницею готували моїм батькам цілі концерти — пісні, танці і всяке таке, влаштовували свої «вогники». З друзями ж я святкую «прикрашання ялинки». На початку грудня збираю своїх найближчих, ставлю ялинку, готую святковий стіл.  Відкорковуємо ігристе, вмикаємо різдвяний джаз і прикрашаємо ялинку. Ну а потім беремося за різдвяні частування. Цій традиції вже років 8, напевно.

Розкажіть про найбільш незвичайні у вашому житті «посиденьки на кухні».  
Таких немає. Посиденьки на кухні — це коли ти в колі близьких, отже, все цілком звично, завжди душевно і цікаво.

Дивуйте близьких і друзів смачними частуваннями, вигадуйте нові сімейні свята, адже це те, що наповнює життя теплом і сенсом. А про смаколики подбає техніка Pyramida.
 
#
#
#
#
#
#
інші історії
Яйця, борошно, какао, один Рома, одна Юля та велике кохання — ось, із чого зроблено справжнє смачне тістечко брауні.
Рома та Юля
засновники Veterano Brownie
Не щотижня, але все-таки намагаємося зустрічатися з родичами на обіди або вечері. У нас поки немає можливості робити це вдома, банально немає великого столу. З Сашком ми не тільки снідаємо, а й вечеряємо разом.
Катро і Саша
Діджей и політтехнолог
У холодильнику в нас завжди є кілька пучків салату і яблука. З ними пов'язана ще одна сімейна традиція. Ми дуже часто подорожуємо, а моя мама доглядає котів. Після прильоту вона обов'язково пече яблучний пиріг.
Оля і Антон
Автор блогу Karifood и дизайнер