Розкажіть трохи про себе.
Мене звуть Катя, мені 28, але в душі я, напевно, ще підліток :) Я завжди прагну пізнавати світ і відкривати його нові грані, паралельно розвиваючись і пізнаючи себе. 2011 року я закінчила факультет журналістики. Спробувавши себе трохи в цій сфері, встигла попрацювати і піти з IT. Перебуваючи в пошуках себе, я подорожувала Гімалаями і вела два блоги — art-of-life.com.ua і tastyworld.com.ua. Зараз моє життя стало більш домашнім — коханий чоловік і два улюблених собаки. Але пристрасть до гір — це, напевно, назавжди. Тому ми вже всі разом нерідко зриваємося і їдемо кудись подорожувати. А ще я вірю, що ніколи не пізно пробувати щось нове.
Хто у вашій родині був хранителем традицій? Чи продовжуєте ви зараз ці традиції?
Практично все дитинство і юність я провела з бабусею, тому вона завжди була для мене прикладом і символом традицій. Ми разом ходили святити паску, бабуся збирала родичів за столом, бабуся завжди стояла на чолі кухні. Сучасний темп життя часом відсуває всі ці традиції на другий план, але, коли деякі речі ви робите разом з сім'єю, — це викликає особливі трепетні почуття.
Яка страва для вас — це смак дитинства? Як і хто її готував?
Я обожнювала і обожнюю морквяні оладки. Їх готувала мама, хоч і не так часто. Вони асоціюються в мене із затишком і безтурботністю. Нещодавно я почала сама їх готувати і їх полюбили не тільки мої домочадці, а й читачі мого блогу.
Чи любите ви готувати? Якщо так, то які страви? Розкажіть про найпровальніший досвід готування.
Мій блог почався з такої любові. Мені раптом стало нудно готувати щось посереднє. Я почала шукати більше інформації, а потім мені просто захотілося цим ділитися. Причому, я помічаю, що періодично мій інтерес до їжі змінюється. Наприклад, спершу я була зосереджена на випічці, потім захотіла готувати італійські пасти, а останнім часом готувала багато супів.
Провальних дослідів у мене було досить багато, включаючи невдалі рецепти і навіть майстер-клас. Хоча останній людям сподобався, але я завжди ставлю до себе високі вимоги, і коли все йшло абсолютно не так, мені хотілося провалитися під землю. З веселого — колись давно я вперше пробувала готувати десерт «картопля» на Різдво і переборщила з сиропом. Тістечко просто розтеклося, нагадуючи за консистенцією і кольором дитячий пронос. Друзі сміялися і говорили, що такий кулінарний шедевр складно переплюнути.
Чи є якесь свято, яке ви любите відзначати вдома? Як до нього готуєтеся?
Я за будь-якої зручної нагоди намагаюся тікати з дому в гори, тому всі мої свята переважно проходять там. :-) Буває, до нас приїжджають батьки на Різдво або ми йдемо в гості до друзів на Новий рік. У такому разі я готую зі своїм чоловіком — ми шукаємо цікаві, пікантні і нехитрі рецепти, а потім тестуємо їх на своїй кухні. Поки що все проходило вдало, близькі і друзі завжди просили поділитися секретами приготування тої чи іншої страви.
Розкажіть про найбільш незвичайні у вашому житті «посиденьки на кухні».
Це було в недавню поїздку в Гудаурі. У нас зібралася компанія друзів і в один вечір ми вирішили не йти в кафе, а приготувати щось своїми руками. Вибрали мексиканську страву Huevos Rancheros. Уявіть, у Гудаурі шукати інгредієнти для цього. :-) Ми відправили на пошуки провізії чоловіків. Вони купили замість томатів томатну пасту, а замість тортильї — лаваш. Причому останній вони виторгували у продавця шаурми. :-) Загалом, приготували ми Huevos Rancheros з місцевою квасолею, приправами, томатною пастою, яйцями і лавашем. Вийшло не менш смачно, а автентичний рецепт друзі вже тестують на своїх кухнях.
Катерина насолоджується світом так щиро і невимушено, що хочеться одразу спробувати приготувати страви з її рецептами. Додати любові в теплу сімейну вечерю допоможе гарний настрій і техніка Pyramida. Шукайте нас у Facebook за хештегом #историитёплыхвстреч.
Катерина насолоджується світом так щиро і невимушено, що хочеться одразу спробувати приготувати страви з її рецептами. Додати любові в теплу сімейну вечерю допоможе гарний настрій і техніка Pyramida. Шукайте нас у Facebook за хештегом #историитёплыхвстреч.
